Турбота про дітей
Батьківська опіка про дітей цілком природна. Дитина приходить у цей світ абсолютно безпорадною, і обов'язок батьків допомогти їй увійти в цей світ, адаптуватися в соціумі. Відсутність уваги та матеріальної забезпеченості у власному дитинстві змушує батьків довгий час після дорослішання продовжувати піклуватися про дітей.
Крім того, власна нереалізованість, відсутність належної уваги до дітей у дитинстві (з необхідністю більшу частину часу приділяти роботі), і страх самотності в старості штовхає батьків на постійний контроль і утримання дітей.
Помилки виховання інфантильних дітей
Часто дитина виховується в жорстких рамках без можливості самостійно обрати свій шлях у житті. Якщо в дитини немає прикладу успішних батьків, то вона виростає безвідповідальною і безпорадною, шукає все життя своє покликання. Такі діти перекладають вирішення своїх питань на інших людей, не обов'язково батьків.
Дітей слід привчати з раннього віку до домашньої праці, привчаючи до відповідальності за певні дії: гуляти з собакою, купувати хліб тощо. З раннього віку слід обмежувати дитину в купівлі бажаного, при цьому слід доступно пояснювати, чому не можна купувати по 3-5 машин або ляльок щодня.
Видавати дитині старшого віку гроші слід суворо фіксовано, оскільки привчаючись до вседозволеності, дитина згодом не радітиме навіть великим покупкам.
Чому дорослі діти "сидять на шиї" у батьків?
Часто батьки ніяк не можуть залишити своїх дітей без опіки, допомагаючи дорослим дітям (із сім'ями) у побуті, підтримуючи матеріально, нав'язуючи свої рішення, "я краще знаю". Людина стає дорослою і самостійною, коли має професію, самостійно заробляє собі на життя і живе окремо від батьків.
Невирішена житлова проблема, страх перед невідомістю та невпевненість у власних силах змушує дорослу людину бути залежною від батьків.
Що зробити для самостійності дитини?
Часто дорослі діти не хочуть йти від своїх батьків. Це означає, що дитина сильно прив'язана до них. Або у вас, як батьків, існує страх, що після одруження дитина перестане з вами спілкуватися. Зовні ви можете проговорити, щоб діти знайшли свою другу половину, але внутрішньо у вас на глибоких підсвідомих вібраціях існує страх, у страху очі великі.
Цей безвихідний підсвідомий лабіринт заважає вам і вашій дитині. Від цього з'являються сварки, напруження, непорозуміння у стосунках із дітьми. І ви дратуєте дітей, і не розумієте чому.
Приберіть свій страх. Якщо в дітей утвориться сім'я, то вони більше вам зможуть допомогти. Якщо в дітей буде щастя, то й ви будете щасливі. Приберіть свій егоїзм і самолюбство. Діти принесуть вам онуків, які дадуть вам щастя, енергію. З'явиться сенс, заради кого жити. Замкнуте коло страхів, які ви створили, відбивається на долі ваших дорослих дітей. Ви його створили, ви й зламаєте його, щоб допомогти вашій дитині.
Насамперед, потрібно енергетично розв'язати цю проблему. На ментальному рівні слід роз'єднати енергію дітей із життєвою енергією батьків. В Індійській школі Рейкі професор Харпріт Сінгх Хіра, доктор комплементарної медицини, Гранд Майстер Рейкі, розробив дієву практику з "Гармонізації стосунків між батьками та дітьми", яку виконують батьки.